Другий відкритий круглий стіл

Змістовність державних символів

як ціннісний орієнтир соціокультурного прогресу України

з циклу «Соціокультурний прогрес України через інформаційний простір».
5 вересня, 15:00, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ»

Прес-реліз

Тема «Соціокультурний прогрес України через інформаційний простір» – є загальною для широкого кола питань, пов’язаних з окультуренням простору людини, наповненням його здоровою, якісною інформацією, формуванням сприятливих умов для свідомого розвитку особистості й суспільства.

Перший відкритий круглий стіл про стан сучасного інформаційного простору та його вплив на людину, про пошук дієвих засобів створення етичного інформаційного простору як передумови соціокультурного прогресу України відбувся у травні цього року за участю вітчизняних та зарубіжних виробників медіапродукту, психологів, культурологів, педагогів та представників громадських об’єднань. Пріоритетними завданнями стало створення Інституції культурологічної експертизи – для відбору й популяризації ціннісної інформації та консолідація суспільної волі на реальні позитивні перетворення.

Завдання другого відкритого круглого столу „Змістовність державних символів як ціннісний орієнтир соціокультурного прогресу” – через розкриття смислового наповнення символів актуалізувати їх відповідність історичній дійсності, психоемоційному стану народу та його ціннісним пріоритетам в розбудові майбутнього, реальної консолідації нації навколо державних символів.

Замість вступу:
Демонстрація фрагменту науково-популярного фільму
«Пристрасті навколо символіки»,
1991 рік, Національна кінематека України «Київнаукфільм».

Учасники круглого столу:

Авескулова Людмила Іванівна,
президент Всеукраїнської громадської організації „Ліга Культури”
(веде роботу круглого столу):

Соціокультурний прогрес України неможливий без консолідації суспільства навколо провідних ідей і ціннісних мотивацій.

Тема державних символів після 16 років їх затвердження залишається досі актуальною. Пристрасті, які розгорталися навколо символіки на початку 90-х, не згасли, а навпаки, породили ще більше запитань і суперечностей.

Суть національних символів – це сконцентрований ідеальний образ минулого й майбутнього. Народ виростає в націю, коли він свідомо розбудовує свою країну, свою державу, коли він пізнає і творчо розвиває споконвічну традицію, коли він втілює ідеальні горизонти в життєвий простір країни.

Проданчук Микола Георгійович,
професор, доктор медичних наук,
член-кореспондент Академії медичних наук України:

Завдання суспільних діячів – формулювати запитання, на які суспільство сьогодні хотіло б отримати відповіді, й адресувати їх спеціалістам: чому саме такий герб, яку інформацію ми з нього черпаємо? чому саме такі кольори і що вони означають? чому саме цей національний гімн обраний державним?

Щодо споконвічного критерію істини, то в медицині є поняття доказової медицини, так само має бути доказова історія, яка мовою фактів, досліджень стверджує чи спростовує, що саме такі символи, а не інші.

Зоц Віра Миколаївна,
кандидат педагогічних наук, віце-президент «Ліги Культури»
з питань освіти й науки, головний редактор газети «Завуч»:

Символи держави повинні відігравати об’єднавчу роль у суспільстві. Чи служать цій меті нинішні державні символи України? Як вони сприймаються різними соціальними групами? Які символи держави можуть стати фактором згуртування українського суспільства?

Куєвда Володимир Терентійович,
етнопсихолог, кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії історії психології Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України:

Міфологічні джерела державної символіки і її вплив на людину.

Сучасна культура є регулятором причинно-наслідкових процесів і бере свій початок з міфу. Картина світу, в якому живе людина, має міфологічну природу, виявлену в символіці. Руйнування цієї картини світу руйнує саму людину.

Завдання сучасного суспільства – на ґрунті традиційних символів шукати гармонії з природним довкіллям, а коли так – то із суспільством, з державою.

Савчук Юрій Костянтинович,
історик-геральдист, докторант Інституту історії України Національної Академії Наук України, один із чотирьох авторів проекту Великого державного гербу України:

Історичне та правове підґрунтя утвердження кольорових сполук національного прапора. Герб Нації, Національний, Малоросійський: деякі історичні та правові завваги щодо традиції побутування «козака з мушкетом».

Каганець Ігор Володимирович,
головний редактор журналу “Перехід-ІV”, завідувач Лабораторії психоінформатики Центру з інформаційних проблем територій НАН України:

Символіка – це програма майбутнього.

Напрямок культурно-цивілізаційних перетворень задається духовно-світоглядним імпульсом. Концентрованим вираженням світогляду є символіка. Тому символіка повинна відповідати моделі майбутнього, якого ми прагнемо. Правильна символіка програмує правильне майбутнє.

Прапор, герб, гімн, модель державної організації, світогляд, еволюційна стратегія, уявлення про загальноцивілізаційні процеси – все повинно складати абсолютну цілісність, без внутрішніх суперечностей.

Череватенко Володимир Анатолійович,
експерт з питань внутрішньої політики та міжнародних відносин,
магістр державного управління.

Гімн країни відрізняється від звичайної пісні своєю програмністю. Так само як гімн кожної партії, корпорації, компанії, що розкриває цілі діяльності та шляхи їх досягнення. Сучасний гімн України спрямовує на боротьбу заради незалежності. Однак сьогодні перед Україною стоять зовсім інші завдання – творення майбутнього, нової якості державності, адекватної часу, нової якості суспільства й особистості зокрема.

Значимість виховної функції гімну як засобу формування культури суспільства, його духовної, етичної складової.

Дацюк Сергій Аркадійович,
консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика», редактор мережевого проектного журналу «XYZ»:

Аналіз державних символів з погляду відповідності чи невідповідності їх смислового наповнення часу, стратегічним цілям та завданням українського суспільства.

Лупацій Володимир Стефанович,
кандидат соціологічних наук, політолог,
виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

Національні символи та постіндустріальний переділ світу: від ідентичності до міжнародного бренду; від самоусвідомлення місії до капіталізації нематеріальних активів.

Костенко Олександр Миколайович,
доктор юридичних наук, професор,
завідуючий відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України:

Соціальна культура громадян (політична, економічна, правова, моральна тощо) – основа нової України. Коренем усіх соціальних негараздів і кризових явищ в політиці, економіці, праві, моралі, які мають місце сьогодні в Україні, є нерозвиненість соціальної культури громадян.

Долю народів визначають не партії, уряди чи парламенти, а університети. Про це свідчить досвід прогресивних країн світу. Тож радикальним засобом забезпечення прогресу українського суспільства має визнаватися його культурний розвиток. Без цього будь-які соціальні реформи в Україні принесуть результати, протилежні очікуваним: демократія перетвориться на псевдодемократію, підприємництво – на псевдопідприємництво, правосуддя – на псевдоправосуддя, духовність – на культивування злиденності духу.

Васютинський Вадим Олександрович,
доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології мас і спільнот
Інституту соціальної та політичної психології АПН України:

Національна символіка, як і будь-яка інша, не містить сама в собі реальних або потенційних можливостей впливу на свідомість і поведінку людей. Проте такий вплив має місце як наслідок колективно-феноменологічного відображення дійсності, завдяки чому людина або спільнота може зазнавати фактично ілюзорних, але суб’єктивно сутнісних та психологічно вагомих переживань і спонукань.

Ліщинська Олена Альбертівна,
кандидат психологічних наук,
докторант Інституту соціальної та політичної психології АПН України:

Психологічний аналіз феноменів: національний ідеал, український національний характер, державні національні символи. Аналіз протиріч, що виникли між названими феноменами в історичних умовах нашої країни, та пошук гармонійних та результативних шляхів їх подолання.

Ініціатор та організатор відкритого круглого столу:
Всеукраїнська громадська організація «Ліга Культури».
Тел.: (044) 569-54-41, факс: (044) 5 69-54-91, e-mail: office@culture.org.ua

Результати обговорення будуть опубліковані на ВСІМ в рубриці “Рух у майбутнє”: “Держава”.