Ірина Маслікова
Етичні проблеми економічної діяльності людини
Людська діяльність стане зрозумілою та сприйнятою суспільством лише тоді, коли буде взята до уваги у всій смисловій повноті. Буття людини має духовно-культурний та предметно-емпіричний виміри. З одного боку, людина прагне постійної реалізації своєї духовності, прилучення до вищих проявів культури, з іншого боку, людина націлена на постійне задоволення вітальних потреб. Безперечно, матеріально-економічне життя становить важливу сферу людської культури. В свою чергу, культура господарства демонструє той факт, що «господарство є процесом стільки ж матеріальним, скільки й духовним» (С. Булгаков). Господарство керується, регулюється не тільки економічними законами. Економічна діяльність визначається великим комплексом уявлень про рентабельність, економічність, ощадливість та одночасно комплексом моральних і культурних цінностей, норм, настанов.
У ХХ столітті етика стала на шлях суто теоретичного, абстрактно-логічного та методологічного аналізу, все більше віддаляючись від практики. Економічна теорія, виникаючи як теорія, що підпорядковувалася певним моральним цінностям, за останні 200 років трансформувалася у «вільну від цінностей» автономну та самодостатню «чисту економію». В науковій літературі поставлено діагноз нашій добі, що знайшов свій вираз у західноєвропейській «концепції двох світів» (Zwei-Welten-Konzeption): співіснування вільної від цінностей економічної теорії та відокремленої від економічних інтересів етики, які не мають точок перетину. Однак радикальні соціально-економічні трансформації сучасного суспільства, що супроводжуються ціннісною переорієнтацією та змінами форм соціальної інтеграції, з одного боку, та руйнація усталених етичних систем, закладених у «проекті модерну», з іншого стали поштовхом до відродження інтересу до практичної філософії наприкінці ХХ століття. Актуальність практичної філософії спонукає до постановки питання про необхідність економічної етики, яка закликає до збереження єдності людського існування перед спокусою розмежування орієнтацій людської дії на суто економічні, етичні та естетичні принципи та цінності. Вельми важливим є те, що філософи, економісти та суспільні діячі піднімають сьогодні непрості проблеми відродження морального ідеалу в економічній сфері та втілення його в реалії сучасного життя.
Сучасна економіка ще знаходиться в полоні традицій метафізики ринку. Ринок прагне до всеохоплюючого роз’яснення всіх явищ та процесів, панує ідеологія «економічного імперіалізму». Тому головним завданням економічної етики є деміфологізація «економічного фундаменталізму». Західноєвропейські теоретики (П. Козловські, Р. Лей, А. Льор, Х. Штайнман, П. Ульріх, К. Хоманн) відстоюють думку про те, що всяка економічна дія є неминуче укоріненою у підприємницькому етосі. Тому сучасне господарство стоїть не перед вибором етичної або неетичної поведінки. Мова йде про ступінь усвідомленості ведення господарства: чи відбувається економічна дія свідомо етично, або господарчий акт здійснюється несвідомо, супроводжуючись імпліцитними ціннісними орієнтаціями. На імпліцитні ціннісні орієнтації підприємства вказує нам історія духовної культури. М. Вебер, В. Зомбарт довели необхідність визнання морального фундаменту та внутрішніх мотивів ранньо-модерного підприємництва у протестантському етосі. Сучасні теоретики економічної етики зберігають традиційну конструктивну роль моралі в етосі підприємця. Але для створення нової стратегії ефективного ведення господарчої діяльності необхідна свідома рефлексія щодо етичних засад, що визначають ділову стратегію. Звідси необхідним є інноваційний синтез між етичною та ринково-стратегічною раціональ¬ністю без обмеження однієї на користь іншої. Економічна етика розглядається не як зовнішнє обмеження, а як внутрішнє обґрунтування, «фундамент» економічної діяльності. Тому економічна етика торкається в першу чергу питання внутрішнього сенсу та цінностей ділової стратегії.
Однак економічна етика є не тільки «діловою етикою» або «етикою бізнесу», яка представляє індивідуально-етичну перспективу морально-економічної практики підприємств та організацій і концентрує увагу навколо проблеми персональної відповідальності менеджерів чи окремих суб’єктів господарчого процесу. Економічна етика поширює проблемну область на площину господарчих спілок та «критичної спільноти» для вирішення питання етично обґрунтованих реформ економічного ладу («рамочного порядку» — «Rahmenordnung») для втілення економіко-політичної солідарної відповідальності. Її завданням є вирішення етико-політичного питання про можливість нового мислення вільно-демократичного ідеалу громадянського суспільства з його передумовами рівності можливостей, справедливості та солідарності і впровадження реформ політики ладу. Етичного значення набудуть легітимні способи економічної діяльності, коли вони будуть мати добрі та припустимі засади перед «обличчям» необмеженої критичної громадськості всіх зрілих громадян. Вирішальний крок в доланні великої ідеології ринкового фундаменталізму залишається саме за громадськістю. Політична культура аргументованого, мирного та справедливого урегулювання конфлікту є вкрай необхідною в суспільстві вільних, солідарно відповідальних громадян для легітимації «правил гри» співіснування людей. Шлях аргументації та справедливості є, мабуть, єдиною альтернативою соціал-дарвіністському «праву найсильнішого», що здійснюється за рахунок чиїхось інтересів.
Без коментарів