Привіт! Я не зовсім розумію поняття “інститутів релігії”, але зауважу, що навколо релігії взагалі, достатньо конфліктів і дискісій через проблему істини. Справа у тому, що віра є способом пізнання дійсності, яка подана нам Богом у формі, зокрема, певних даних. Однак, люди, через свою гріховність, спотворюють ці дані у власних інтересах або через свої пристрасті. Термін “дані” відображає лише частину проблеми.
Доброго дня! Відповідь лежить у питанні: “Що таке релігія?”. Спробуйте запитати у людей, і відповіді будуть настільки різноманітними. Час свободи індивидума, свободи думки, час знищення СТЕРЕОТИПІВ! Як на мене, релігія, віра – лише захисна реакція психіки людини перед обличчям неминучості, перед страхом неіснування, і цим дуже ефективно користуються розумні люди: маніпуляція, заробіток, політичні ігри тощо. За всю історію людства релігія, як світлий поштовх, забрала більше життів, аніж людські пороки жадібності, жорстокості, прагнення влади тощо. Добре, якщо Вам релігія допомогає у житті, наповнює її сенсом, і погано, якщо це лише прикриття страха небуття та самообман.
Думки, що релігія немає ніякого відношення до Бога, а є в руках зацікавлених осіб тільки інструментом для досягнення своїх, як правило, корисних цілей, дуже поширені. Однак третя особа немає ніякого відношення до релігії як такої, бо релігія – це наше особисте воз”єднання з Вищим (Богом, Творцем) – від лат. religio, от religare – з”єднувати. І це все індивідуальне, ми самі налаштовуємо цей зв”язок і управляємо цим зв”язком. Може, йде мова про інститути релігії (різного спрямування церкви, секти, релігійні спільноти) і тих, хто їх очолює? Думаю, потрібно повернутися до первинного змісту поняття “релігія” і менше звертати увагу на самі форми релігії, бо іноді вони можуть викривлювати зміст.
Згоден, якщо брати різні “напрямки”, релігії, то це лише форми відображення цього “воз”єднання” з Творцем. Сама історія, культура різних стран, народів народила різні релігії. Суть не в цьому. Давайте дивитися в корінь! Що було зерном, з якого пробилися усі ці віри та вірування? Я відкидаю існування Бога (тут під Богом загальноприйняте поняття), але це просто алегорія. Біблія – художня література (усна народна творчість так би мовити). Алегоричний образ Бога це МИ. МИ є вищими істотами. МИ молимося собі, просимо допомоги у СЕБЕ. Нікого, нічого не має ні знизу, ні зверху, крім НАС, МИ “вездесущие”, хоча б в нашій Галактиці.
Ваш відгук
Ви повинні бути авторизовані для відправки коментарів.
Серпень 9th, 2008 at 21:20
Привіт! Я не зовсім розумію поняття “інститутів релігії”, але зауважу, що навколо релігії взагалі, достатньо конфліктів і дискісій через проблему істини. Справа у тому, що віра є способом пізнання дійсності, яка подана нам Богом у формі, зокрема, певних даних. Однак, люди, через свою гріховність, спотворюють ці дані у власних інтересах або через свої пристрасті. Термін “дані” відображає лише частину проблеми.
Жовтень 1st, 2008 at 13:53
Доброго дня! Відповідь лежить у питанні: “Що таке релігія?”. Спробуйте запитати у людей, і відповіді будуть настільки різноманітними. Час свободи індивидума, свободи думки, час знищення СТЕРЕОТИПІВ! Як на мене, релігія, віра – лише захисна реакція психіки людини перед обличчям неминучості, перед страхом неіснування, і цим дуже ефективно користуються розумні люди: маніпуляція, заробіток, політичні ігри тощо. За всю історію людства релігія, як світлий поштовх, забрала більше життів, аніж людські пороки жадібності, жорстокості, прагнення влади тощо. Добре, якщо Вам релігія допомогає у житті, наповнює її сенсом, і погано, якщо це лише прикриття страха небуття та самообман.
Жовтень 1st, 2008 at 14:22
Думки, що релігія немає ніякого відношення до Бога, а є в руках зацікавлених осіб тільки інструментом для досягнення своїх, як правило, корисних цілей, дуже поширені. Однак третя особа немає ніякого відношення до релігії як такої, бо релігія – це наше особисте воз”єднання з Вищим (Богом, Творцем) – від лат. religio, от religare – з”єднувати. І це все індивідуальне, ми самі налаштовуємо цей зв”язок і управляємо цим зв”язком. Може, йде мова про інститути релігії (різного спрямування церкви, секти, релігійні спільноти) і тих, хто їх очолює? Думаю, потрібно повернутися до первинного змісту поняття “релігія” і менше звертати увагу на самі форми релігії, бо іноді вони можуть викривлювати зміст.
Жовтень 1st, 2008 at 14:37
Згоден, якщо брати різні “напрямки”, релігії, то це лише форми відображення цього “воз”єднання” з Творцем. Сама історія, культура різних стран, народів народила різні релігії. Суть не в цьому. Давайте дивитися в корінь! Що було зерном, з якого пробилися усі ці віри та вірування? Я відкидаю існування Бога (тут під Богом загальноприйняте поняття), але це просто алегорія. Біблія – художня література (усна народна творчість так би мовити). Алегоричний образ Бога це МИ. МИ є вищими істотами. МИ молимося собі, просимо допомоги у СЕБЕ. Нікого, нічого не має ні знизу, ні зверху, крім НАС, МИ “вездесущие”, хоча б в нашій Галактиці.