Сергій Дацюк
Чи стане Україна цивілізацією, або Кінець національної ідеї
В тезах
Постановка проблеми
Вперше за роки незалежності ми зіткнулися з кризою національного проекту, з кризою національної ідеї, кризою національної ідентичності…
Криза національного проєкту є глибокою системною кризою:
- криза політичної системи, щодо нещодавньої зміни якої ми досі не сформулювали публічних критеріїв або цілей, під які її змінювали;
- регіональна криза національної ідентичності;
- криза системи влади, яка досі лишається авторитарною за механізмом прийняття рішень, а питання про це навіть не поставлене;
- криза партійної системи, яка знову поляризується щодо адміністративного ресурсу і неадекватна новій пропорційній системі виборів;
- економічна криза, яка є наслідком неспроможності задати критерії розвитку ширше, ніж через зростання ВВП та зарплат;
- криза науки, яка виявилася непотрібною державному бюджетові та бізнесу в такому національному проекті;
- криза освіти з точки зору національного проекту європейської орієнтації, для якого ми готуємо лише компрадорську національну еліту;
- криза невизначеної культурної політики взагалі та мовної зокрема;
- змістовна криза медіа–простору, де відсутній ринок ідей і є лише інтерпретації поточних подій.
…З ситуації кризи національної ідентифікації неможливо вийти шляхом досягнення політичних домовленостей. Тобто національна ідея – це новий принцип існування нації, а не національний інтерес. Еліта – ті, хто живе за принципами, а не клуб за інтересами… Ідентифікація – це результат нових теоретичних принципів, які можуть запропонувати або не запропонувати мислителі нації… Те, що ми сьогодні маємо відсутність нових ідей, це результат нехтування розвитком теорій упродовж часу незалежності – будувати теорії не вчили у вищих навчальних закладах, їх не публікували редактори провідних видань…
Національна та цивілізаційна платформи
Криза національного проекту України відбувається не тому, що проект невірний чи непотрібний, а тому що його етнічна форма неадекватна часу – сьогодні вже інші світові виклики – цивілізаційні… Якщо до кінця ХХ століття національні проекти були актуальними, то тепер кожна країна опиняється на двох платформах – національній та цивілізаційній…
Як же розрізнити нації і цивілізації? …Нації визначають себе в культурних образах, а цивілізації в смислообразах. Нації не завжди осмислюють себе в філософії, а цивілізації намагаються створювати філософію світового рівня. Нації виробляють продукти, які продають сусіднім країнам, а цивілізації – світові бренди. Нації діють як самобутні культури, цивілізації – як рефлексивно-універсальні культури. Нації бачать себе як винятково унікальні культурні явища. Цивілізації осмислюють себе як універсальні утворення так, що ніби інших цивілізацій і не потрібно, бо вони мають усе. Нації не мають всього і їм бракує ресурсів та мотивації, щоб мати все своє, тому вони змушені переймати частки чужої універсальності.
…Нації, що не є цивілізаціями, змушені культурно та/або інфраструктурно долучатися до цивілізацій. Таким чином національні проекти подвоюються – вони змушені водночас мати національну орієнтацію та цивілізаційну орієнтацію…
Національний та цивілізаційний проект України
…Сьогодні в Україні домінує два підходи – національний етнічний проєкт, де цивілізаційний вибір не зроблено, або він є європейським цивілізаційним тільки на словах. Другий підхід – російський цивілізаційний проект, імперський, суперечливий, з незрозумілими перспективами, з принциповою неспроможністю росіян до культурного співробітництва – тільки до культурного домінування в імперії.
Що означає національний етнічний проєкт? У культурній політиці – мовну українізацію і заміну російської – українською та англійською. В освіті – переймаємо західні технології, але не вчимось рефлексивному мисленню і вмінню будувати свої теорії. У науці – бюджетне її знищення, бо наука не потрібна для національної платформи, наука потрібна лише цивілізації. Власна філософія теж не потрібна на національній платформі. У мистецтві – самобутні образи замість смислообразів.
Найгірший сценарій для України, що зараз частково здійснюється – руйнування всяких цивілізаційних орієнтацій і спроба будувати країну на домінуючій національній платформі. Такий сценарій неминуче призведе до ситуації, коли цивілізаційний вибір буде робити не Україна, а його зроблять за неї.
Якщо говорити про цивілізаційний інонаціональний вибір, то… Україна – країна, що перебуває у розламі між Європейською, Російською, Мусульманською цивілізаціями. Недалеко від неї розташовані також Індійська, Африканська і Китайська. …Тим самим Україна стає країною, що спроможна усіх зрозуміти, прийняти, інтегрувати у свої світові міста й у свою культуру. Для цього потрібно не просто відкритися світові, а створити такі системи внутрішньої локалізації, що дозволять перетворити їх у інтегровану базову локалізацію самої нації як цивілізації-зустрічі-культур, цивілізації-посередника- цивілізацій.
…Нам потрібна не національна ідея, а цивілізаційна ідея. …Це в будь-якому разі потребуватиме, щоб у нас існували:
- Своя філософія, яка би осмислювала всі сфери життя, була здатна доводити національні образи до цивілізаційних смислообразів;
- Рефлексивна освіта, навчання мисленню, а не технологіям, тобто освіта нового типу;
- Нова економіка з новими критеріями розвитку (повні цикли виробництва, кількість інфраструктурних послуг, рівень інтелектоємності продуктів);
- Нова наука, що орієнтується на випередження інших, яку фінансує бізнес і держава;
- Нова мова, але не українська, російська чи англійська, а можливо навіть штучна мова нового типу, яка би виконувала сакральні функції, могла бути мовою науки (ця мова могла би прислужитися і Європі);
- Партії нового типу, які здатні діяти програмно упродовж кількох поколінь (масштаб завдань потребуватиме нових менеджерів і консультантів з іншими цілями);
- Свої теорії, які публікуються, обговорюються, замовляються і застосовуються;
- Нова культурна політика цивілізаційного типу;
- Нове мистецтво, яке продукує смислообрази, і митців цьому мають вчити.
…Оце той виклик, який стоїть перед українською елітою.
Вся стаття на http://www.ji.lviv.ua/n39texts/dacyuk.htm
Без коментарів