Суспільна думка

Чи вдасться Україні захистити мораль?

Нарешті Україна прагне не тільки захистити свій інформаційний простір від негативного впливу аморальної продукції, що в певний спосіб нав’язується сучасним бізнесом українському споживачу, а перейти до вироблення системи норм і правил, що дозволить  будувати духовне, моральне та здорове суспільство.

Чинний Закон України «Про захист суспільної моралі», на думку експертів  ВГО «ЛІГА КУЛЬТУРИ», дуже вузько визначає функцію держави в сфері такого захисту, обмежуючись тільки регламентацією розповсюдження деяких видів продукції, яка має руйнівний вплив на моральність людини.

ВГО «ЛІГА КУЛЬТУРИ»,  для якої ідея створення організованого культурного середовища є провідною, не тільки підтримує ініціативу законодавчого визначення правових засад захисту суспільної моралі, викладену в преамбулі Проекту нової редакції  Закону України «Про захист суспільної моралі», а й активно долучається до обговорення Проекту.

Проаналізувавши стан чинного законодавства України щодо визначення моральних основ суспільства та запропонований Верховною Радою України для обговорення Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі», експерти ВГО «ЛІГА КУЛЬТУРИ» дійшли висновку, що ідея побудови системи захисту суспільної моралі, незважаючи на певні позитивні зміни в сфері регулювання  інформаційно-просвітницької діяльності з пропагування духовних, морально-етичних цінностей та здорового способу життя в Україні, недостатньо втілена в Проекті та потребує доопрацювання із залученням провідних науковців в різних сферах діяльності.

Ми пропонуємо долучитися до удосконалення законопроекту і  запрошуємо надавати свої пропозиції  щодо змісту його положень.

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ»

Вивчення та аналіз запропонованого до обговорення Проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» (далі – Проект), чинного Закону України «Про захист суспільної моралі», інших нормативних актів, що регулюють подібні відносини, дає підстави зробити наступні зауваження:

1. На сьогоднішній день законодавство України включає в себе чинний Закон України «Про захист суспільної моралі» та ряд законів, що певною мірою регулюють відносини  розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. На нашу думку чинний Закон України «Про захист суспільної моралі» потребує вдосконалення з внесенням відповідних змін.

2. Відповідно до Проекту назва Закону не змінюється. Слід зазначити, що назва Закону «Про захист суспільної моралі» покладає на законодавця певні обов’язки щодо змістовності тексту документу: як мінімум, смислове визначення поняття суспільної моралі та порядку її захисту  відповідно до цілі Проекту.

3. Преамбула чинного Закону України «Про захист суспільної моралі»  зазначає: «Цей закон встановлює правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль». Преамбула Проекту містить наступне: «Цей Закон визначає правові засади захисту суспільної моралі та спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом та обігом продукції і проведенням видовищних заходів, що негативно впливають на фізичний, психічний, інтелектуальний та моральний розвиток людини». Різниця в тексті преамбул чинного Закону та Проекту дозволяє зробити припущення про певну зміну предмету законодавчого регулювання, в тому числі, збільшення обсягу предмету регулювання. Водночас, в Проекті смислове наповнення відношення «назва» – «преамбула» – «інший текст» не узгоджуються між собою.

4. Велике значення для розуміння і застосування закону має чітке визначення предмету його регулювання (певних суспільних відносин, в тому числі, предмету захисту). Із тексту преамбули, визначення «суспільної моралі», наведеного в статті 1 Проекту, та подальшого тексту не зрозуміло, які саме загальнолюдські цінності є предметом захисту.

5. Перша частина преамбули Проекту проголошує: «Цей Закон визначає правові засади захисту суспільної моралі…». Аналіз тексту Проекту дає підстави припустити, що до суспільної моралі відноситься поведінка, яка не містить наступне: пропаганда війни, зміна шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, тероризм, інші прояви злочинної діяльності, пропаганду національної, расової та релігійної ворожнечі, расизм, ксенофобія, українофобія, антисемітизм, фашизм, інші прояви злочинної діяльності, інші дії, визначені статтею 10 Проекту. Проект наводить види поведінки, яка за законодавством України є протиправною і карною, і, таким чином, в деякій мірі зводить функцію Проекту до функції Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення. Таке викладення норм викривляє, звужує змістовну функцію суспільної моралі, не відповідає тим принципам, які визнані в Конституції України соціальною цінністю. Проект не визначає основні принципи моралі, які повинні захищатися для психофізичного здоров’я суспільства та духовно-соціального прогресу в країні, а підмінює їх принципами, які мають інше смислове і правове навантаження, обмежують предмет регулювання і його цілі.

6. Усвідомлюючи спрямування Проекту на захист суспільної моралі (про що зазначено в його назві, преамбулі, окремих статтях), враховуючи, що завданням державної політики в сфері захисту суспільної моралі є утвердження духовності та зміцнення моральності у сферах інформаційної діяльності, освіти та культури (стаття 9 Проекту), що діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій включає здійснення заходів профілактичного та просвітницького характеру (стаття 3 Закону) вважаємо за доцільне визначити на законодавчому рівні основні  принципи суспільної моралі, які захищає Закон.

7. Друга частина преамбули зазначає, що цей закон (Проект) «…спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом та обігом продукції і проведенням видовищних заходів, що негативно впливають на фізичний, психічний, інтелектуальний та моральний розвиток людини». Таке формулювання має дещо аморальний зміст, оскільки, виходячи з тексту, поведінка  щодо виробництва, обігу продукції, що має негативний вплив, та проведення таких видовищних заходів сприймається як правомірна.

8. Відомо, що необхідною умовою сприйняття тексту нормативного акту є  його зрозумілість, прогнозованість, достатньо чітке формулювання, з урахуванням того, щоб зацікавлена сторона мала можливість з достатньою впевненістю визначити, чи підпадає її діяльність під дію нормативного акту. Значну роль в правильному розумінні тексту документу відіграє коректно сформований єдиний понятійний апарат, який унеможливить неоднозначне розуміння принципових понять, що використані в документі і розкривають його зміст. Стаття 1 Проекту «Визначення основних термінів» містить визначення, значна частина яких не відповідає означеним вище вимогам: вони є незрозумілими через невдало розкритий зміст, неоднозначними, неузгодженими між собою, такими, що викликають змішування понять, застосовуються різні критерії до визначення однорідних понять, наведені терміни, які не використовуються в подальшому («мобільний контент») тощо. Використання цих термінів в подальшому тексті Закону неповне, оскільки існують випадки застосування їх синонімів, що є недоцільним при написанні юридичного документу такого рівня.

9. Стаття 4 Проекту не розкриває повною мірою змісту принципів захисту суспільної моралі, містить елементи, які не є принциповими. Такий стан речей є неприпустимим, враховуючи практичну важливість законодавчого визначення основних напрямків такого захисту, в тому числі прав на оскарження протиправних дій, на судовий захист тощо.

10. Текст Проекту, крім недоліків змістовного характеру, також не є структурно досконалим. На сьогоднішній день існують певна форма написання законодавчих актів з визначенням в них таких елементів як предмет регулювання, мета і завдання, сфера дії, законодавство, суб’єкти  і об’єкти відносин тощо. Наявність таких елементів полегшує розуміння (і написання) закону (наприклад, Закон України «Про інформацію»).

11. З метою вдосконалення структури Проекту, а також усунення незрозумілості, плутанини та змішування змісту статей Проекту необхідно узгодити обсяги понять: принципи захисту суспільної моралі (стаття 4), забезпечення права на безпечний інформаційний простір (стаття 5), зміст і форма  державної політики в сфері захисту СМ (стаття 6), засади державної політики в сфері захисту суспільної моралі (стаття 7), завдання державної політики в сфері захисту суспільної (стаття 9).

12. Проект містить і інші недоліки.

Узагальнюючий висновок:

Усвідомлюючи вагомість Закону України «Про захист суспільної моралі», та нагальність внесення до нього змін, вважаємо, що Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» містить істотні недоліки, які унеможливлюють  його прийняття в наданій для обговорення редакції, та потребує доопрацювання.

07 жовтня 2010 р.
Президент ВГО «Ліга Культури»
Людмила Авескулова