Новини.Події.Анонси

Чи є підстави скасувати закон про захист суспільної моралі?

11 січня Верховною Радою України прийнято у першому читанні Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі). Депутати пропонують скасувати Закон «Про захист суспільної моралі» шляхом внесення необхідних змін і доповнень до вже чинних профільних законів. У прикінцевих положеннях законопроекту зазначено, що з набранням чинності закону втрачає чинність Закон «Про захист суспільної моралі».

Ознайомившись із законопроектом та врахувавши пояснення одного з авторів Андрія Шевченка, що депутати запропонували забрати із Закону «Про захист суспільної моралі» усі «цінні норми», на думку одного з експертів ВГО “Ліги Культури”, напрошується висновок, що найціннішим у Законі «Про захист суспільної моралі» є «норми», які визначають правовідносини у сфері створення та поширення продукції еротичного чи сексуального характеру. При цьому зміни та доповнення, наголошує експерт, вносяться лише у наступні закони:

1. У Закон  України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 30, ст.142);

2. У Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 1, ст. 1);

3. У Закон України «Про видавничу справу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 32, ст.206);

4. У Закон України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 39, ст. 181);

5. У Закон України «Про кінематографію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 22, ст.114).

Такий підхід, на думку експерта, є досить звуженим. Слід врахувати, що поняття «продукції сексуального характеру» охоплює поняття «порнографії». На даний час в Україні діють більше 200 нормативно-правових актів, які намагаються врегулювати правовідносини у цій сфері. Тож внесення змін до 5 законопроектів носять косметично-економічний характер і не компенсують скасування Закону України «Про захист суспільної моралі».

Працюючи над питаннями захисту суспільної моралі, експерти “Ліги Культури” охоплюють і проблеми формування інформаційного суспільства майбутнього, зокрема, еволюцію права людей, правову культуру та ще низку фундаментальних проблем суспільства. Захист інформаційного простору розглядається в контексті розвитку особистості та суспільства в умовах глобалізації. В роботу взято та чинні документи, як Закон «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Декларація принципів (ООН) “Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання в новому тисячолітті” та пов’язані з ними нормативні акти.

Складність правотворчої діяльності депутатів, на думку експерта “Ліги Культури”, в значній мірі пов’язана із недостатнім розумінням «четвертого покоління прав людини». Навіть третє покоління прав людини (колективні права) ще в недостатній мірі забезпечені надійними механізмами правореалізації та правозастосування. Крім того, спроби розробки законів четвертого покоління вимагають високоякісної юридичної техніки, визначення багатьох абстрактних понять. Інакше, прогнозує експерт, передозування може призвести до летального наслідку в контексті прав людини. Із блага такі норми перетворяться в отруту демократії.

Потрібно врахувати і те, зауважує експерт, що серед науковців, практиків та державних органів немає єдиного розуміння та підходів до вивчення цих проблем, відповідно питання потребують більш ретельного аналізу. Ті завдання, які ставить на сьогодні “Ліга Культури”, говорить експерт, значно випереджають час і, можливо, будуть вирішені лише у майбутньому. І саме культура буде покладена в основу розвитку особистості та суспільства в цілому.

Прес-служба “Ліги Культури”