Олександр Капто
Специфіка етики творця
Невід’ємною рисою професійної свідомості художника все більше стає осмислення своєї відповідальності перед суспільством, осмислення необхідності єдності творчості і гуманізму, оскільки від міри їх співпадіння або розбіжності залежить не тільки подальший розвиток творчої особистості, але й сама творчість.
Індивідуальність справжнього художника не тільки проявляється, вона і створюється в процесі творчості. Створюючи витвір, художник тим самим створює і власну етичну і естетичну індивідуальність. Особистість тим значиміша, чим маштабніша сфера її діяльності.
Творчість є вищою цінністю, і людина повинна бути гідною творчості. Характер творчості залежить від характеру особистості, від характеру її внутрішнього преображення, просвітлення. Цікавим є той факт, що в християнській церкві дотримувалися принципу, згідно з яким людина повинна спочатку досягнути внутрішнього очищення і преображення, перш ніж щось творити. Якщо творчість була здобутком людини, яка досягнула певного рівня святості, ця творчість є істинною цінністю.
Не можна розглядати питання майстерності без урахування моральності, етики художника.
У своїй самосвідомості люди самореалізуються, зміщуючи центр особистісного розвитку в межі культури… Тому критерієм повноти cамовираження особистості є ідея її моральної сутності. Зважати на цю властивість потрібно, оскільки у зазначеній ідеї закладено принцип усвідомлення індивідом своєї залежності від інших людей як умова власного творчо-особистісного розвитку…
Якби кожен свій вчинок художник розглядав як щось, що належить історії і має історичне значення, то свої дії в теперішньому він співвідносив би з можливістю їх оцінки і переоцінки в майбутньому.
Ми будуємо суспільство плюралістичним, як наслідок, кожен художник має право на власні моральні переконання, свідомий вибір ідей і принципів поведінки. Отже, актуалізується проблема розробки кодексу професійної етики художника.
Зазвичай кодекси виникають в рамках тих професій, представники яких використовують у своїй діяльності вищі цінності, але які внаслідок широкої спеціалізації і розподілу суспільної праці майже не піддаються соціальному контролю. Так, наприклад, письменник, який діє відповідно до вимог кодексу професійної етики, не тільки повинен дбати про підтримку високого престижу своєї професії, але перш за все зобов’язаний прагнути дати суспільству, людині гарантії того, що свої знання і вміння він буде використовувати тільки на їх благо.
Переклад Наталі Старик
Без коментарів