Відкрите обговорення

1. Володимир Бєлий:
   Травень 15th, 2008 at 09:36

   Шановні освітянські працівники, ось приклад простого методу інноваційного залучення школярів до читання змістовних матеріалів завдяки конкретним практичним формам роботи над текстом. Зв’язки із медіа-засобами сучасної Мережі дозволяють ефективно вмотивовувати роботу учнів завдяки можливості розмістити їхній інтелектуальний продукт на тому чи іншому сайті. Останнє є дуже важливим інструментом до розвитку КУЛЬТУРИ спілкування у сучасних МЕРЕЖНИХ соціально-економічних стосунках.

   Отже… Письмове завдання до статті Віктора Малахова «Людяність як межова моральна цінність за умов сьогодення». Запитання: «Чому поняття «людяність» можна розглядати як більш фундаментальне, ніж «гуманізм»?» Мінімальний обсяг завдання – сторінка аналітичних роздумів як на основі поданого, так і завдяки власній інтелектуальній підготовці. Цікаві відповіді буде розміщено на сайті Всеукраїнської суспільної інтелектуальної мережі. Ось перші відгуки учнів 10-го класу фізико-технічного ліцею м. Херсона.

   Олег Кононенко:
   Поняття людяність є свого роду фундамент, бо ідеалізм, гуманізм – це все складові частини людяності. Людяність у собі несе поняття про ідеальну людину, яка робить добро не для того, щоб її вважали кращою й ставилися до неї по-особливому, а для того, щоб допомогти іншій людині своїм вчинком та дією.

   Поняття гуманізм має на увазі добре відношення до людини й людинолюбство. Альтруїзм – це мінімальний егоїзм і допомога ближньому на шкоду своєму егоїзму. Ідеалізм – це поняття про ідеал і постійне прагнення стати ідеальним. Всі поняття згадані вище є складовими частинами людяності. Якщо вдуматися, яку людину можна вважати альтруїстом, то це буде та, якій чуже людяне є високоморальне: турбота, любов і розуміння.

   У наш час немає широкомасштабної людяності, тому що немає людей, які не просто б любили людей (були гуманістами), а й ставилися до кожного з розумінням і турботою, цим людям було б неприйнятним все агресивне й «зле», адже в кожній людині є: егоїзм і альтруїзм, ненависть і любов. Глибина питання в тому, які почуття розбудити й торкнутися. Важливо вміти любити людей незалежно від їхніх учинків, вдач.

   Бути людяним у моєму розумінні – бути «просоченим» духом всепрощення й загальної любові до людей. Мені здається, людяності можна досягти, орієнтуючись на десять заповідей Біблії. Адже життя за біблійними канонами є набагато природнішим, ніж якщо опиратися лише на поняття гуманізму.

   Ольга Ведерникова:

   Ти знаєш, що ти – людина?
   Ти знаєш про це, чи ні?
   Усмішка твоя – єдина,
   Мука твоя – єдина,
   Очі твої – одні.
   В. Симоненко

   Гуманізм (від лат. humanus – людський, людяний) – визнання цінності людини як особистості , її права на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей, ствердження блага людини як критерій оцінки суспільних відносин. Також під словом «гуманізм» розуміють широку гілку в класичній літературі, яка виникла ще в епоху Відродження.

   Людяність – більш широке, фундаментальне поняття. На мою думку, можна стверджувати, що людяність прийшла в наш світ разом з першою людиною. Це наче гілка совісті, яка живе у кожному з нас. Просто, зазвичай, декотрі забувають до неї прислухатися. Людяність може проявлятися у ставленні до сім’ї, до друзів, до колег і навіть до незнайомих людей. Здатні співчувати не можуть стримати сліз, при перегляді фільму з трагічним кінцем. Це також можна назвати проявом людяності. У моєму розумінні поняття «людяність», так би мовити, тримається на трьох китах: справедливість, співчуття та честь.

   У сучасному світі, на жаль, дуже тяжко розпізнати дійсно порядну людину. А от якщо розглянути важкі роки війни, то можна виявити великі подвиги, які були створені звичайними людьми. Ледь живі від голоду, вони ділилися останньою скоринкою з тими, кому було найтяжче. Багатодітні матері виховували ще й чужих дітей-сиріт. Мужні солдати також робили подвиг, захищаючи свою Вітчизну. Стати до боротьби за чуже щастя – це теж людяність. Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро.
   І не тільки в умовах війни – хіба мало моральних випробувань випадає витримати людині у повсякденному житті?

   Гуманізм – це більш наукове поняття. Я гадаю, що люди вигадали його, щоб пробудити у народу почуття цієї людяності. Багато авторів епохи Відродження працювали у цьому напрямку і деколи створювали справжні шедеври світової літератури.

   Не слід забувати, що як не прагнуть люди до добра, людяності, жорстокість і байдужість ще дуже живучі. Ми бачимо щодня їх прояви. Зневагу до бідних, старих і немічних. Презирство до інвалідів, що інколи змушені жебракувати. Байдужість чиновників, що хіба через суд виконуватимуть власні обов’язки, у тому числі покладені на них саме для допомоги найнезахищенішим з людей. Це було завжди. Але завжди існували й інші люди. Хотілося б, щоб більше було останніх!

Ваш відгук

Ви повинні бути авторизовані для відправки коментарів.