Критерії для власної оцінки інформаційного продукту

Один зі способів забезпечення власного вправа на чистоту інформаційного простору та власної психологічної безпеки – навчитися самим розпізнавати, якісні чи неякісні інформаційні продукти ми сприймаємо!

Пропонуємо результати досліджень науковців-психологів – як своєрідні критерії самоекспертизи реклами, теле- та радіопрограм, фільмів, книг тощо.

І. Деструктивні для психіки людини прийоми, поширені в ЗМІ та рекламі:

• Нагнітання тривожності і страхів. Це вибиває людину зі звичного стилю життя, провокує до прийняття необґрунтованих рішень, порушує соціальну адаптацію.

• Демонстрація переживання задоволення при споживанні рекламованої їжі. Це закріплює цінність таких переживань і сприяє виникненню залежності.

• Порушення логіки, просування текстів з алогічними висновками. Деструктивне, особливо для дитячого та підліткового віку, оскільки негативно впливає на процес формування пізнавальної сфери.

• Надактивна мотивація до діяльності та успіху. Слідування стереотипам сучасного успіху призводить до порушення природного пізнавально-емоційного балансу.

• Створення смислового дисонансу між етнічно-культурними цінностями і пропагованими ідеями. Порушення етно-культурної ідентичності.

• Зміна смислового навантаження на слова, перекодування мови.

• Протиставлення одна одній окремих груп людей. Створення образу ворога, розрив природних теплих емоційних зв’язків спільноти та громади.

• Відверта брехня, неточності, граматичні помилки, жаргон.

За даними досліджень Ліщинської О.А.,
кандидата психологічних наук, Інститут соціальної та політичної психології.

ІІ. Неприйнятні критерії в роботі з інформацією, здатні привести до масової психічної травматизації населення:

• Зйомка людини «зненацька у момент» гострого горя і відчаю.

• Показ людини в ситуації приниження, що ображає її людську гідність.

• Демонстрація тортур, морального і фізичного знущання.

• Пряме або непряме виправдання дій агресора, що стали причиною страждань жертви.

• Показ торжества і безкарності насильника (байдуже – конкретної особи чи соціального суб’єкта).

• Надання слова в ефірі насильнику (що побічно «легалізує» його дії).

• Пряме або непряме звинувачення чи осуд жертви.

• Заклики до колективного покаяння та спокутування.

• Сарказм або гумор на адресу жертви.

За даними досліджень Проніної О.Є.,
кандидата психологічних наук, доктора філологічних наук.

Важливо знати, що адекватно оцінити інформаційний матеріал спроможна людина з широкою ерудицією, високим рівнем критичного мислення та особистісної зрілості! Однак, таких небагато. За результатами всеукраїнського дослідження громадської думки жителів України, що проводилось в Інституті соціальної та політичної психології АПН України в травні 2006 року, група ризику попадання під деструктивний вплив налічує близько 40%. Майже половина дорослого населення. Цей факт не можна ігнорувати.

Відповідно, сьогодні вкрай необхідна експертиза культурно-інформаційного продукту з боку фахівців!

Водночас експерти закликають наших співвітчизників самим критично осмислювати та оцінювати культурно-інформаційні продукти, які пропонують нам ЗМІ, а також творці сучасного кіно й музики, художнього мистецтва тощо.