Сергій Дацюк

Просвіта для культурного прориву

Будь-які перетворення повинні розпочинатися з просвіти. Традиційно під поняттям “просвіта” розуміють монологічну трансляцію одних смислів і применшення ними значимості інших. Ми ж будемо розглядати просвіту як обмін смислами різних частин суспільства, як взаємодію різних видів мислення…

Ситуація розриву

Основний розрив, який формує ситуацію в Україні сьогодні — це розрив між домінуючим у нинішнього покоління еліти родовим мисленням і глобальним рівнем викликів, які воно змушене осмислювати: викликів всередині країни, транснаціональних і глобальних.

Другий розрив проходить між виживанням і розвитком. Розвиток не є цінністю для нашої країни. Цінністю є виживання. Це позитивна цінність в умовах війни, коли є гноблення або експансія інших культур. Але вона стає негативною цінністю, якщо країна змушена конкурувати з іншими країнами, які розвиваються…

Третій розрив — між домінуючим матеріальним споживанням і обмеженим духовним творенням…

Проблема полягає у тому, що частини суспільства, сформовані трьома розривами, не визнають сенсів діяльності один одного…

Негативний підхід просвіти

Ключовою проблемою в негативному підході просвіти є неспроможність представників колишньої управлінської й інтелектуальної еліти до змін: ціннісних, освітніх, організаційних…

Взаємодія еліт визначає довгострокові результати взаємної просвіти. Інновації в будь-якій країні впроваджуються молодою елітою. Прорив здійснюється завдяки спільним зусиллям молодої і старої еліт. Це відбувається тому, що ресурси завжди зосереджуються у старого покоління, а ідеї є надбанням нового покоління…

Позитивний підхід просвіти

Базовим є перехід від виживання до розвитку і від розвитку до культурного прориву. Поняття “розвиток” потрібно трактувати не як пригнічення попередніх форм існування, а як співіснування з ними, збільшення різноманіття, а не однобоке наслідування будь-якого зразка  – російського чи європейського…

Просвіту найчастіше асоціюють зі знаннями, а не зі смислами. На відміну від попередніх процесів просвіти, коли здійснювалося формування інфраструктур передачі знань, в умовах сьогодення це технологізовано культурою. Тому просвіта набуває інших характеристик — створення нових позитивних етик родового мислення, пошук інших смислів розвитку.

Україну не влаштовує етика родового мислення, але не родове мислення як таке… Захід не зовсім правий, закликаючи нас відмовитися від родового мислення на користь соціального. Наша просвіта повинна базуватися на взаємодії родового і соціального мислення, розмежовуючи сфери їх компетенції, і спонукаючи їх до визнання смислів один одного.

…Відмова від продовження роду пов’язана з домінуванням цінностей споживання над цінністю продовження роду: навіщо народжувати дітей, якщо високий рівень медицини, технологій відпочинку і розваг дають можливість отримувати стільки задоволень від життя в будь-якому віці? Родове мислення з позитивною соціальною етикою здатне створити умови для того, щоб знову привернути увагу суспільства до сім’ї. Ідеологія, яка породжувала сім’ю – любов – практично припинила існування. Вона перетворилася на шлюбний договір. Значення просвіти полягає у створенні нової ідеології сім’ї…

Чи можливий культурний прорив?

Помилка в мисленні деяких аналітиків просвіти полягає у тому, …що на першому етапі просвіти існує потреба у зміні цінностей, а вже на другому у випрацюванні, впровадженні нових смислів. Специфіка культури полягає у тому, що це один і той же етап. В один і той же час можна здійснювати етичну революцію, проектувати економічний, інфраструктурний прорив і створювати нові смислообрази для культурної експансії зовні.

…І розпочинати можна з перегляду підходів до викладання історії… Також необхідно змінити підходи щодо регулювання інфраструктур трансляції смислів — ми повинні управляти процесами смислоутворення. Всі смисли, які проникають у нашу культуру як контрабанда, повинні підлягати повторному осмисленню системою шкільної і вищої освіти, ЗМІ, наукою і мистецтвом.

Нам потрібні не ЗМІ з аналітикою політичних інтриг, а ЗМІ як ринок ідей. Потрібна масова комунікація і телебачення як її посередник, а не як засіб для здійснення агітації і пропаганди інтересів власників. У політиці необхідні не міфи, а теорії. Нам потрібна не наука дисертацій, а наука публічних теорій. Для нас важливим є існування масового мистецтва, яке б оплачувало всі немасові його види.

Види просвіти можуть бути різними. Месіанський полягає в тому, що месія створює жертовний образ духовного спасіння від матеріального світу спокус, а його апостоли втілюють цей образ в масову свідомість і забезпечують його територіальну експансію. Відродження започатковує просвіту науки і мистецтва, яке створює передумови для інтенсивного розвитку цивілізації.

Зараз ми переживаємо початок третього періоду світової просвіти, коли очікується народження принципово інших культурних смислообразів. Очевидно, що основним середовищем культурного прориву буде не релігія і не наука чи мистецтво. Його осередком стануть інфраструктури трансляції смислів. Той, хто буде здійснювати управління ними, зможе управляти просвітою.

Україні потрібен не стільки економічний прорив, скільки культурний, і це інший вид завдання, ніж забезпечення економічного зростання. Нам потрібно, щоб наші смислообрази завойовували світ, навіть якщо рівень життя в нашій країні не буде настільки високим, як в інших країнах. Духовний смисл є більш привабливим, ніж матеріальний комфорт. Це не означає, звичайно, що можна жити в бідності, просто не потрібно орієнтуватися на надто високий матеріальний рівень життя, досягнення якого не можливе без відмови від духовного багатства.

Щоб забезпечити можливість для здійснення культурного прориву, про нього потрібно не тільки думати, але й говорити, дискутувати, необхідно створювати теорії. Нам потрібні кілька десятків хороших теорій, які б дали змогу зрозуміти, куди рухається світ, якого вигляду він набуде в майбутньому, і яке місце відводиться нам…

Переклад Наталі Старик

Вся стаття на http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=1435

Перейти до обговорення

Без коментарів