Микола Дмитренко

Програма Майбутнього України

Не тіло, а душа є людиною.

Григорій Сковорода

Програма Майбутнього України – це Поступ нації, перехід від нижчого рівня до вищого, якісно нового; словом, це рух уперед, до кращого та досконалішого. Зазвичай він відбувається через засвоєння здобутків попередніх поколінь, через аналіз їхніх дій та помилок, а також внаслідок зіставлення результатів усього того аналізу з власним життєвим досвідом.

Процес поступу відбувається в усіх ділянках суспільних процесів та життя конкретного індивідуума. Де немає Програми Розвитку – починається застій, який з часом переходить у деградацію. Кожній людині Програма гарантує існування не лише в нинішньому часі, а й в майбутньому. Поступ нації – це невпинний, всеохоплюючий процес, який гармонійно поєднує в собі всі сфери людського буття, рух до ідеалу. Згуртувавши націю та мобілізувавши всі її сили для захисту в сучасному, він гарантує їй тим самим життя в майбутньому.

Якщо нація прагне бути сильною та належним чином гарантувати кожному окремо взятому своєму членові гідне людини життя, вона повинна спершу поставити перед кожним з них Програмні вимоги, і стежити за їхнім неухильним дотриманням. Вимоги ці такі: шанувати й примножувати духовну та культурну спадщину предків, підвищувати свій інтелектуальний рівень, бути принциповим і відповідальним, гартувати себе фізично. Нація, яку точать, мов шашіль, різні ліберальні ідеї і яка не ставить перед кожним своїм членом цих вимог, приречена на вимирання.

Попри те, що поступ невпинний, реалії іноді потребують чинника, який стимулював би до активнішого процесу. Незрідка в ролі такого «збудника» виступають патріотично налаштовані кола або окремі, свідомі власного призначення одиниці патріоти – герої України. Саме вони власною небайдужістю до минулого, сучасного та майбутнього нації першими помічають те, що є найактуальнішим, і незрідка, долаючи пасивність, інертність, нерозуміння, а часом і відверте несприйняття загалом, змушують його до певних дій.

Поступ нації – це не пасивний захист, а невпинний наступ, який відбувається попри будь-які перешкоди.

Могутність нації визначається здатністю протистояти зовнішньому тиску, вмінням правильно визначати необхідні програмні пріоритети та можливістю вчасно розпізнати й зупинити внутрішні руйнівні процеси. Що потужніша та могутніша нація, то більш вишукані методи агресії застосовуються проти неї.

Свідченням реально могутньої держави, головного гаранта існування нації, є не міцний поліційний апарат або до зубів озброєна армія, а виважена Програма Майбутнього та цілковита довіра владній еліті. Ця довіра базується на прозорості її дій та спроможності у справі захисту загальних потреб та інтересів своїх громадян.

Звісно, з цілої низки об’єктивних причин, у різних ділянках суспільного буття плин поступу відбувається з різною швидкістю, і відставання одних та зумисне форсування інших одразу ж дає негативні наслідки. Аби убезпечити від цього Україну, необхідно, враховуючи помилки інших, приділяти належну увагу духовності та культурі нації. Україні потрібна така Програма Розвитку, за якою гармонійно поєднувалися б усі ділянки людського буття.

Найбільшими ворогами Програми Майбутнього є зневіра, песимізм та перевищування особистого над загальним, над інтересами нації.

“Без духовності та культури не буває заможної держави”.

“…. борітесь – поборете, нам бог допомагає!…”

Всесвітня Рада Майбутнього України Української Духовної Республіки 

Перейти до обговорення