Проект
Вноситься народними депутатами

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України „Про захист суспільної моралі”

Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України „Про захист суспільної моралі” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст. 192; 2010 р., № 10, ст. 105) виклавши його у такій редакції:

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист суспільної моралі
Цей Закон визначає правові засади захисту суспільної моралі та спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом та обігом продукції, що негативно впливає на фізичний, інтелектуальний, моральний та психологічний розвиток людини.

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів і понять

Для цілей цього Закону терміни і поняття вживаються у такому значенні:
видовищний захід еротичного характеру – видовищний захід, що супроводжуються публічним показом людського тіла, сценічних дій, які імітують сексуальні дії, що є продовженням, підтвердженням глибини емоційних переживань людини, мають за мету розкриття проявів її чуттєвості та досягнення естетичного ефекту;
видовищний захід, що завдає шкоди суспільній моралі – видовищний захід, що заборонений до показу на території України згідно з цим Законом;
дитяча порнографія – зображення (опис) у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, задіяної у реальній або змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях;
інформація в телекомунікаційних мережах – відомості в електронній формі (дані), у тому числі такі, що містяться в листах, повідомленнях, книгах, статтях, нотатках, ілюстраціях (картах, діаграмах, органіграмах, малюнках, схемах тощо), фотографіях, відеофільмах, аудіозаписах, базах даних або повне чи часткове відтворення їх елементів;

місця масового відпочинку – парки, сквери, стадіони, пляжі, дитячі та спортивні майданчики, а також інші, встановлені органами місцевого самоврядування, території, що спеціально призначені та обладнані для масового відпочинку населення;

мобільний контент – спеціальним способом адаптоване або виготовлене, з врахуванням технологічних можливостей мобільних пристроїв і каналів бездротового доступу, змістовне наповнення інформаційних ресурсів, адресоване власникам мобільних пристроїв;

моніторинг у сфері захисту суспільної моралі – спостереження за інформаційним простором України з метою збирання, аналізу, передавання і збереження інформації з питань дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

нав’язування споживачам продукції, яка порушує вимоги законодавства про захист суспільної моралі –     розповсюдження продукції, яка містить ознаки, передбачені статтями 10-12 цього Закону, із використання методів, що підкреслюють її імовірні переваги з метою чинення тиску на потенційного покупця;

насильство – фізична дія або психологічний вплив однієї особи на  іншу, які завдають фізичного чи морального страждання;

недоступність продукції дітям – розповсюдження продукції у спеціально відведених місцях та у спосіб, що виключає можливість ознайомлення дітей з асортиментом продукції та її придбання;

неповага до національних та релігійних святинь – глузливе, зневажливе ставлення до традиційних культурних і духовних цінностей, національних символів, пам’яток культури, архітектури, народних звичаїв і обрядів, предметів або місць релігійного поклоніння тощо;

обіг продукції – зберігання, реклама, розповсюдження продукції у будь-якій формі, вчинення щодо неї будь-якого правочину, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транзит через митну територію України, поштова і електронна пересилка продукції;

порнографія – вульгарно-натуралістичне, цинічне, непристойне зображення чи опис статевого акту, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, які не відповідають моральним критеріям суспільства, ображають честь і гідність особи, не мають жодного смислового зв’язку з іншими проявами життя, або використовують його у примітивному контексті;

продукція – будь-який виріб, картина, гравюра, скульптура, продукція друкованих засобів масової інформації, видавнича продукція, фото-, аудіо-, кіно-, відеопродукція, телевізійні та радіопрограми (передачі), реклама, інформація в телекомунікаційних мережах, в тому числі мережі Інтернет, повідомлення та матеріали, інформація на цифрових носіях, у тому числі для лазерних систем зчитування, комп’ютерні та відеоігри, мобільний контент;

продукція еротичного характеру – продукція, що містить зображення (опис) людського тіла або сексуальних дій, які є продовженням, підтвердженням глибини емоційних переживань людини, і мають за мету розкриття проявів її чуттєвості та досягнення естетичного ефекту;

продукція порнографічного характеру – продукція, що містить порнографію;

продукція сексуального характеру – будь-які матеріальні об’єкти, предмети, вироби, засоби, апарати, прилади, пристрої тощо, призначені для задоволення сексуальних потреб людини;

продукція, що містить елементи еротики – продукція, що не відноситься до еротичної, але у якій використовуються еротичні компоненти (фотознімки, малюнки, карикатури, статті, коментарі спеціалістів, вірші тощо), що мають художній, гумористичний чи інформаційний характер і є епізодичними;

продукція, що завдає шкоди суспільній моралі – продукція, заборонена до обігу на території України згідно з цим Законом;

продукція, що містить елементи насилля та жорстокості – продукція, зміст якої пов’язаний з описанням, демонструванням насилля чи жорстокості, різних форм антигромадської та злочинної діяльності і техніки її здійснення, кримінальної хроніки, методів виготовлення зброї та засобів для катування, якщо таке описання є епізодичним;

продукція, що пропагує насильство та жорстокість – продукція, що орієнтується на: самоцільну демонстрацію та відображення як норми поведінки актів насильства та жорстокості; натуралістичне та деталізоване зображення сцен садизму, розчленування тіла людини або тварини, катування, наруги над трупами, знищення людей, спричинення каліцтва; визнання застосування фізичної сили та насильства в стосунках між людьми чи по відношенню до тварин, невиправданої жорстокості, безжалісності і егоїзму як способів вирішення конфліктів чи досягнення поставлених цілей, особливо по відношенню до жінок або дітей, в тому числі і сексуальне насильство; самоцільну демонстрацію понівечених тіл людей та/або їх частин, методів виготовлення використання або застосування як звичайної зброї так і пристроїв для катувань, сценаріїв скоєння злочинів;

продукція, що пропагує національну, расову та релігійну ворожнечу – продукція, що орієнтується на формування настроїв неприязні та огиди до інших етнічних або расових груп чи конфесій, приниження позитивних якостей тієї чи іншої нації чи конфесії порівняно з іншими, розповсюдження, провокування, стимулювання чи виправдання національної, расової, релігійної ненависті, ксенофобії, антисемітизму, українофобії чи інших видів ненависті, що ґрунтується на нетерпимості, включаючи нетерпимість у вигляді агресивного націоналізму чи етноцентризму, дискримінації і ворожнечі щодо національних меншин, мігрантів, осіб емігрантського походження та представників релігійних громад, зокрема:
ксенофобія – ненависть, нетерпимість та неприязнь до представників іншої раси, нації, культури та релігії;
антисемітизм – ідеологія ворожого відношення до євреїв, як до етнічної або релігійної групи, що виявляється в переслідуванні, приниженні, насильстві, нагнітанні ворожнечі і неприязні, дискримінації і нанесенні збитку по відношенню до особи, суспільної групи або частини населення, за ознакою приналежності до єврейського народу або через єврейське етнічне походження та/чи релігійну приналежність до іудаїзму;
українофобія – неприязнь, ворожість або інші негативні прояви у відношенні до українців як до народу, їх культури, традицій, мови або до України – як самотійної держави;
расизм  – твердження про перевагу однієї раси над іншою;

сімейні цінності – моральні та етичні ідеали, спрямовані на пропагування інституту сім’ї, подружньої вірності, відповідального ставлення до родини, народження та виховання дітей, поваги до батьків, людей старшого покоління;

спеціалізований засіб масової інформації еротичного характеру – друкований чи аудіовізуальний засіб масової інформації, матеріали та повідомлення якого у цілому і систематично висвітлюють питання сексу або використовують сексуальну тематику як провідну;

спеціально відведене місце – територія чи приміщення, відведене для обігу продукції сексуального та еротичного характеру чи проведення видовищних заходів еротичного характеру, з пристойним зовнішнім оформленням, розташоване не ближче ніж за 300 метрів від місць масового відпочинку, навчальних закладів, пам’яток історії й культури, сакральних і ритуальних об’єктів та військових частин;

суспільна мораль – система загальнолюдських цінностей, норм поведінки, що склалися у суспільстві на основі духовних і культурних надбань, уявлень про добро, совість, свободу, відповідальність, гідність, громадянський обов’язок.

Стаття 2. Законодавство у сфері захисту суспільної моралі

Правові засади України щодо захисту моральності у суспільстві складає Конституція України, Закон України „Про захист суспільної моралі”, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти у сфері захисту суспільної моралі.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія Закону поширюється на:
діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері контролю, моніторингу та реагування щодо продукції і видовищних заходів, які завдають шкоди суспільній моралі, продукції сексуального та еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру;
діяльність фізичних осіб, об’єднань громадян та суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, пов’язану з обігом продукції та показом видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі, а також з обігом продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, показом видовищних заходів еротичного характеру.
Дія цього Закону не поширюється на обіг виробів сексуального характеру медичного призначення, а також на обіг класичних творів літератури та мистецтва, документальних, наукових, науково-популярних, навчально-освітніх та історичних матеріалів.

Стаття 4. Принципи захисту суспільної моралі

Захист суспільної моралі ґрунтується на принципах:
верховенства права;
поваги до прав, свобод, честі та гідності людини;
заборони цензури;
гуманізму;
невтручання органів державної влади і місцевого самоврядування у діяльність засобів масової інформації та суб’єктів підприємницької діяльності поза межами, визначеними законодавством;
створення умов для здійснення саморегулювання у дотриманні законодавства про захист суспільної моралі;
поваги до прав споживачів та не нав’язування їм будь-якої продукції;
неприпустимості зловживання свободою діяльності засобів масової інформації.

Стаття 5. Право на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану людини

Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану. Це право забезпечується:
здійсненням заходів профілактичного і просвітницького характеру та пропагандистської діяльності у сфері захисту суспільної моралі;
залученням громадськості до вирішення питань захисту суспільної моралі;
запровадженням спеціальних умов обігу продукції сексуального та еротичного характеру, показу видовищних заходів еротичного характеру;
встановленням заборони обігу продукції та показу видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі;
судовим захистом прав суб’єктів відносин у сфері захисту суспільної моралі.

Розділ ІІ
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 6. Зміст державної політики у сфері захисту суспільної моралі

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану населення.
Захист суспільної моралі полягає у здійсненні органами державної влади і місцевого самоврядування, у тому числі за участю громадських організацій, діяльності, спрямованої на реалізацію заходів профілактичного і просвітницького характеру, популяризації загальнолюдських цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва, попередження і недопущення розповсюдження продукції та показу видовищних заходів, які завдають шкоди суспільній моралі, регулювання розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, показу видовищних заходів еротичного характеру.
Формою здійснення державної політики є державне регулювання та контроль, а також залучення громадськості до здійснення державного регулювання і контролю за дотриманням законодавства про захист суспільної моралі.

Стаття 7. Засади державної політики у сфері захисту суспільної моралі

Державна політика у сфері захисту суспільної моралі здійснюється на засадах:
гарантованості права на інформацію, вільну від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану населення;
заборони вимоги попереднього узгодження змісту інформаційної продукції з органами державної влади;
виховання поваги до батьків та до сімейних цінностей;
підтримки національної культури, мистецтва, кінематографії, книговидання, поліпшення системи пропаганди кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва;
захисту дітей від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру,  продукції, що містить елементи насильства чи жорстокості, а також продукції та видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі;
заборони обігу продукції та показу видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі;
державного контролю за обігом продукції еротичного чи сексуального характеру, продукції, що містить елементи насильства чи жорстокості, показом видовищних заходів еротичного характеру;
захисту моральних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інформаційної діяльності.

Стаття 8. Суб’єкти державного регулювання у сфері захисту суспільної моралі

Державну політику у сфері захисту суспільної моралі, законодавчі основи її реалізації та гарантії правового захисту працівників даної сфери визначають Верховна Рада України і Президент України.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту суспільної моралі, координує діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері.
Повноваження органів державної влади, праовохоронних органів та органів місцевого самоврядування у сфері захисту суспільної моралі визначаються законодавством України.
З метою забепечення захисту суспільства від негативного впливу продукції, що обмежена або заборонена до обігу цим Законом, здійснення заходів щодо утвердження моральності у суспільстві створюється Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі – спеціальний колегіальний державний орган.
Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі та порядок їх здійснення визначаються Законом України „Про Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі”.
Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі здійснює публічний розгляд звернень фізичних, юридичних осіб, об’єднань громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо порушень вимог цього Закону, бере участь у розробці проектів законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються захисту суспільної моралі, та вносить їх на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Стаття 9. Завдання державної політики у сфері захисту суспільної моралі

Завданням державної політики у сфері захисту суспільної моралі є:
формування єдиної комплексної системи забезпечення захисту суспільної моралі;
утвердження духовності та зміцнення моральності у сфері інформаційної діяльності, освіти та культури;
попередження обігу продукції, показу видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі;
захист дітей від негативного впливу продуції, що поширюється з порушенням законодавства про захист суспільної моралі;
запровадження спеціальних умов обігу продукції еротичного та сексуального характеру, показу видовищних заходів еротичного характеру;
здійснення профілактично-просвітницьких заходів у сфері захисту суспільної моралі;
впровадження експертної оцінки у сфері захисту суспільної моралі;
здійснення моніторингу та контролю у сфері захисту суспільної моралі;
створення Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі;
здійснення аналізу процесів і тенденцій у сфері захисту суспільної моралі;
приєднання до міжнародних договорів з питання захисту суспільної моралі.

Стаття 10. Заборона виробництва та обігу продукції, що завдає шкоди суспільній моралі

З метою попередження виробництва та обігу продукції, що завдає шкоди суспільній моралі забороняється:
1) проведення видовищних заходів, виробництво та обіг будь-якої продукції, яка:
пропагує війну, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, тероризм, інші прояви злочинної діяльності;
пропагує національну, расову та релігійну ворожнечу, зокрема расизм, ксенофобію, українофобію, антисемітизм;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
пропагує неповагу до національних і релігійних святинь;
принижує особу, є проявом знущання з душевнохворих, літніх людей, людей з фізичними вадами (каліцтвом);
пропагує вживання токсичних, наркотичних, психотропних речовин, алкогольних напоїв, тютюнопаління;
пропагує насильство і жорстокість;
пропагує проституцію, звідництво, торгівлю людьми, створення та поширення продукції порнографічного характеру;
2) виробництво та обіг продукції порнографічного характеру;
3) виготовлення (виробництво), обіг, пропонування або надання доступу до продукції, що містить дитячу порнографію;
4) розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду у будь-яких засобах масової інформації, а також їх розповсюдження будь-яким іншим способом;
5) вживання нецензурних лайливих і брутальних слів у продукції друкованих засобів масової інформації, у телевізійних та радіопрограмах (передачах), що розповсюджуються протягом ефірного часу у добовому відрізку з 6:00 до 23:00, окрім каналів з обмеженим доступом, у рекламі, мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у видавничій продукції, розрахованій на дітей, а також у дитячій відео- та аудіопродукції, фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, або розраховані на глядацьку аудиторію до 16 років.
Припинення випуску друкованого засобу масової інформації, що використовується для розповсюдження інформації з порушенням вимог, передбачених цим Законом, а також заборона демонстрації фільмів, програм, інформаційних матеріалів, видовищних заходів тощо, що завдають шкоди суспільній моралі здійснюється за рішенням суду.

Стаття 11. Заборона розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, що завдає шкоди суспільній моралі

Забороняється розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, визначеної статтею 10 цього Закону.
Оператори та провайдери телекомунікацій, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів (веб-сайтів), а також послуги доступу до мережі Інтернет, зобов’язані:
при укладанні угод (договорів) про надання послуг обов’язково попереджати споживачів послуг про заборону розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, а також про встановлені законодавством обмеження щодо обігу продукції еротичного характеру;
вживати невідкладних (протягом доби) заходів щодо обмеження вільного доступу до електронних інформаційних ресурсів (їх частин), визначених Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі еротичними;
за наявності рішення суду на протязі доби забезпечувати технічними засобами видалення контенту, що завдає шкоди суспільній моралі, у тому числі дитячої порнографії, з національного сегменту мережі Інтернет, а за умов його розміщення поза межами України – надійне блокування доступу до нього з національного сегменту мережі Інтернет;
на запит правоохоронних органів в рамках заходів з протидії поширенню в телекомунікаційних мережах інформації, що завдає шкоди суспільній моралі, невідкладно надавати інформацію, за допомогою якої можна встановити:
тип інформаційної послуги, особу користувача послуг та інші відомості, які можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг;
місце встановлення телекомунікаційного обладнання, час та місце створення, функціонування інформаційних ресурсів та дані щодо доступу до них користувачів телекомунікаційних систем.
Теле- і радіокомпаніям, провайдерам програмної послуги, які діють в Україні, забороняється створювати, поширювати, транслювати (ретранслювати) кіно-, аудіо-, відеопродукцію, телевізійні та радіопрограми (передачі), надавати послуги перегляду чи прослуховування продукції, яка заборонена до обігу на території України відповідно до статті 10 цього Закону.

Стаття 12. Захист дітей від негативного впливу продукції, забороненої чи обмеженої до обігу на території України

З метою захисту морального та фізичного здоров’я дітей забороняється:
втягнення дітей у діяльність з виробництва й обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства чи жорстокості, продукції що завдає шкоди суспільній моралі,  а також організації й проведення видовищних заходів еротичного характеру та  таких, що завдають шкоди суспільної моралі;
розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру, продукції що містить елементи насильства та жорстокості, матеріалів, що завдають шкоди суспільній моралі, серед дітей, а також проведення видовищних заходів еротичного характеру та таких, що завдають шкоди суспільній моралі,  у присутності дітей;
використання образів дітей чи їх анатомічних частин тіла у будь-якій формі, або їх імітація чи опис в продукції сексуального чи еротичного характеру та у проведенні видовищних заходів еротичного характеру.

Розділ III
ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИЧНОГО І ПРОСВІТНИЦЬКОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРОПАГАНДИСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 13. Профілактика негативного впливу на фізичний, інтелектуальний, моральний та психологічний розвиток дітей продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, а також продукції сексуального та еротичного характеру

Профілактика негативного впливу на фізичний, інтелектуальний, моральний та психологічний розвиток дітей продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, а також продукції сексуального та еротичного характеру забезпечується шляхом:
обов’язкового письмового попередження осіб, що укладають угоди на надання доступу до телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру, які розповсюджуються спеціалізованими засобами масової інформації еротичного характеру, про порядок використання (перегляду) таких програм (передач), а також про відповідальність за поширення таких програм (передач), зокрема шляхом запису на зовнішні носії інформації, розповсюдження мережею Інтернет, здійснення будь-яких дій, спрямованих на організацію їх публічного перегляду та надання доступу до них дітям;
державного замовлення на розробку та поширення спеціалізованого обладнання з функцією батьківського контролю за змістом телевізійних програм (передач), до яких мають доступ діти;
заохочення телерадіокомпаній та провайдерів програмної послуги щодо фінансування та здійснення діяльності з розробки та поширення спеціалізованого обладнання з функцією батьківського контролю за змістом телевізійних програм (передач), до яких мають доступ діти;
запровадження критеріїв класифікації комп’ютерних ігор залежно від віку споживачів;
державного замовлення на розробку та поширення спеціалізованих комп’ютерних програм обмеження доступу дітей до інформації в телекомунікаційних мережах, що завдає шкоди суспільній моралі, а також інформації еротичного характеру;
заохочення операторів та провайдерів телекомунікацій щодо фінансування та здійснення діяльності з розробки та поширення спеціалізованих комп’ютерних програм обмеження доступу дітей до інформації в телекомунікаційних мережах, що завдає шкоди суспільній моралі, а також інформації еротичного характеру;
зобов’язання операторів та провайдерів телекомунікацій, які надають доступ до мобільного контенту, забезпечувати надання споживачам послуг засобів обмеження доступу дітей до перегляду еротичного мобільного контенту, а також блокувати доступ споживачів, за їх волевиявленням, до користування мобільним контентом еротичного характеру.
Профілактику негативного впливу на фізичний, інтелектуальний, моральний та психологічний розвиток дітей продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, а також продукції сексуального та еротичного характеру, здійснюють, у межах наданих повноважень, Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі, спеціально уповноважені органи у сфері освіти, культури, телерадіомовлення, забезпечення реалізації державної політики з питань сім’ї, дітей, молоді, гендерної рівності, фізичної культури та спорту, інші державні органи.
Державне замовлення на розробку та поширення спеціалізованих програм батьківського контролю за змістом телевізійних програм (передач), до яких мають доступ діти, спеціалізованих комп’ютерних програм обмеження доступу дітей до інформації в телекомунікаційних мережах, що завдає шкоди суспільній моралі, а також інформації еротичного характеру здійснює Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі.

Стаття 14. Популяризація етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва

Популяризація етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва здійснюється у межах наданих повноважень Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі, спеціально уповноваженими органами у сфері освіти, культури, телерадіомовлення, забезпечення реалізації державної політики з питань сім’ї, дітей, молоді, гендерної рівності, фізичної культури та спорту, іншими державними органами із залученням громадськості.
З метою утвердження моральності у суспільстві програмною концепцією мовлення телерадіоорганізацій встановлюється обов’язкова мінімальна частка ефірного часу, призначеного для демонстрування спеціалізованих телевізійних та радіопрограм (передач) щодо популяризації загальнолюдських цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва на державних та комунальних телерадіоканалах.
Популяризація етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва здійснюється шляхом:
проведення на загальнодержавному та регіональному рівні заходів, спрямованих на популяризацію духовності, зміцнення моральності суспільства, із залучення до їх проведення дітей і молоді;
державного замовлення на підготовку та розповсюдження (демонстрацію) інформаційних матеріалів та соціальної реклами, спрямованих на популяризацію етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва.
Державне замовлення на підготовку та розповсюдження (демонстрацію) соціальної реклами та інформаційних матеріалів, спрямованих на популяризацію етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва здійснює Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі.

Стаття 15. Просвітницька діяльність з метою розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві

Держава гарантує здійснення системи просвітницьких заходів з метою розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві шляхом запровадження у навчальних закладах спеціальних освітніх програм, державного замовлення на створення та трансляцію спеціалізованої освітньої аудіо- та відеопродукції, здійснення наукової діяльності з питань розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві.
Просвітницьку діяльність щодо розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві здійснюють у межах наданих повноважень Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі, спеціально уповноважені органи у сфері освіти, культури, телерадіомовлення, забезпечення реалізації державної політики з питань сім’ї, дітей, молоді, гендерної рівності, фізичної культури та спорту тощо із залученням громадськості.
Спеціальні освітні програми запроваджуються в усіх навчально-виховних закладах, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності.
Просвітницька діяльність здійснюється також шляхом:
інформування суспільства про основні напрямки державної політики у сфері захисту суспільної моралі, механізми протидії доступу дітей до інформації, що завдає шкоди суспільній моралі, а також інформації еротичного характеру;
організації та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з актуальних питань утвердження моральності у суспільстві;
проведення конкурсів з питань розвитку духовності та зміцнення моральності у суспільстві;
встановлення міжнародних зв’язків та вивчення досвіду роботи відповідних зарубіжних організацій.

Розділ IV
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ЗАХОДАХ ЩОДО ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 16. Права громадських організацій щодо захисту суспільної моралі

Держава підтримує діяльність громадських організацій, спрямовану на протидію та профілактику правопорушенням у сфері захисту суспільної моралі, популяризацію етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва, просвітницьку діяльність щодо розвитку духовності та зміцнення моральності суспільства.
Державна підтримка діяльності громадських організацій полягає у залученні цих організацій до реалізації державної політики щодо захисту суспільної моралі.
Громадські організації мають право:
аналізувати законодавство у сфері захисту суспільної моралі та подавати до Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі свої пропозиції щодо його удосконалення;
брати участь у проведенні моніторингу інформаційного простору України на предмет виявлення порушень чинного законодавства щодо захисту суспільної моралі;
ініціювати експертизу продукції на предмет її відповідності чинному законодавству щодо захисту суспільної моралі;
брати участь у обговоренні актуальних питань у сфері захисту суспільної моралі;
одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей;
звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування, прокуратури та суду щодо усунення порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі;
проводити громадську експртизу щодо дотримання законодаваства про захист суспільної моралі та передавати її результати на розгляд Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі;
вносити на розгляд до Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються захисту суспільної моралі;
здійснювати іншу діяльність, спрямовану на захист суспільної моралі, відповідно до свого статусу та законодавства України.

Розділ V
ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 17. Моніторинг у сфері захисту суспільної моралі

Метою моніторингу у сфері захисту суспільної моралі є отримання даних про зміни стану суспільної моралі для виявлення порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі та запобігання його порушенням у майбутньому.
Моніторинг у сфері захисту суспільної моралі здійснює Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
До здійснення моніторингу Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі можуть залучатися фахівці центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ, а також представники громадськості та окремі фахівці.
Порядок проведення моніторингу визначається Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов’язані, в межах своїх повноважень, сприяти Національній комісії України з питань захисту суспільної моралі у проведенні моніторингу, надавати потрібні дані та інформацію.

Стаття 18. Єдина спеціалізована інформаційно-телекомунікаційна система даних щодо стану суспільної моралі

Дані про зміни стану суспільної моралі вносяться до Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі.
Єдина спеціалізована інформаційно-телекомунікаційна система даних щодо стану суспільної моралі створюється та формується Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі у порядку і в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Розпорядником Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі є Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
Фінансування діяльності щодо створення та ведення Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Інформація, що надходить до Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, повинна включати показники, які дають можливість постійно відстежувати процеси і тенденції, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі, у тому числі і негативні зміни стану суспільної моралі.
Інформація, що зберігається у Єдиній спеціалізованій інформаційно-телекомунікаційній системі, є власністю держави і надається безкоштовно правоохоронним органам та іншим уповноваженим державним органам з метою вжиття заходів до припинення порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі та їх попередження у майбутньому.
Інформація про виявлені порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі з Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи негайно надається до правоохоронних та інших уповноважених державних органів для відповідного реагування.

Розділ VІ
ЕКСПЕРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 19. Експертна діяльність у сфері захисту суспільної моралі

Експертиза продукції та видовищних заходів, які можуть бути віднесені до таких, що завдають шкоди суспільній моралі, продукції еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, проводиться працівниками апарату Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі з метою встановлення відповідності досліджуваної продукції і видовищних заходів чинному законодавству у сфері захисту суспільної моралі.
Експертиза проводиться на будь-якому етапі обігу продукції та показу видовищних заходів за ініціативою Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі, органів державної влади та місцевого самоврядування та громадських організацій і є підставою для прийняття Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі рішення про відповідність досліджуваної продукції і (або) видовищних заходів вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, а також  громадські організації, що ініціюють проведення експертизи, зобов’язані повідомляти Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі про підставу проведення експертизи, а також про результати розгляду рішень Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі і вжиті до припинення виявлених правопорушень заходи.

Стаття 20. Реєстрація продукції, що завдає шкоди суспільній моралі,
продукції сексуального чи еротичного характеру та видовищних заходів еротичного характеру

Інформація про визнання продукції та видовищних заходів, що пройшли експертизу, такими, що завдають шкоди суспільній моралі, еротичними, або такими, що містять елементи насильства і жорстокості, вноситься до Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі.
Бюджетні установи зобов’язані надавати до Єдиної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи даних щодо стану суспільної моралі підготовлену ними інформацію щодо продукції та видовищних заходів, заборонених до обігу на території України згідно з чинним законодавством у сфері захисту суспільної моралі, продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства і жорстокості.

Стаття 21. Загальні засади здійснення експертизи у сфері захисту суспільної моралі

Для проведення експертизи до Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі подаються заява, продукція, і (або) відеозапис видовищних заходів та документи, перелік яких визначається порядком проведення експертизи.
Рішення Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі про відповідність досліджуваної продукції вимогам чинного законодавства про захист суспільної моралі приймається у місячний термін з моменту отримання заяви та, не пізніше як у десятиденний термін, направляється заявнику.
Рішення Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі про відповідність досліджуваної продукції вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, якщо його прийняття потребує проведення комплексної експертизи, приймається протягом двох місяців з моменту отримання заяви.
Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішення щодо відповідної продукції та видовищних заходів вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі може бути оскаржено до суду.
Документи та матеріали, подані для проведення експертизи, реєструються, оформлюються резолюцією керівництва Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі і передаються до апарату Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі для проведення експертизи.
Порядок проведення експертизи продукції та видовищних заходів, що можуть бути віднесені до таких, що завдають шкоди суспільній моралі, продукції еротичного характеру та видовищних заходів еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, встановлюється Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

Стаття 22. Комплексні міжвідомчі експертні групи

Для проведення експертизи Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі можуть створюватися комплексні міжвідомчі експертні групи із залученням, у разі потреби, представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ та громадських організацій, а також окремих фахівців.
Рішення про створення комплексної міжвідомчої експертної групи приймає Голова Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Склад комплексної міжвідомчої робочої групи затверджується Головою Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі за погодженням з керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ та громадських організацій, представники яких залучаються до роботи таких експертних груп.
Висновок комплексної міжвідомчої експертної групи підписується усіма її членами.
Члени комплексної міжвідомчої експертної групи мають право викласти свою окрему думку, що є невід’ємним додатком до висновку комплексної міжвідомчої експертної групи.

Розділ VII
СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ ОБІГУ ПРОДУКЦІЇ, ЩО МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОСТІ

Стаття 23. Особливі умови обігу продукції, що містить елементи насильства та жорстокості

Розповсюдження телевізійних та радіопрограм (передач), що містять елементи насильства та жорстокості, демонстрацію тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства допускається на каналах з обмеженим доступом, а також у відкритому вигляді протягом ефірного часу у добовому відрізку з 23:00 до 06:00.
Використання елементів насильства та жорстокості, демонстрація тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства у рекламі, у мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у продукції друкованих засобів масової інформації та видавничій продукції, розрахованій на дітей, а також у фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, дитячій відео- та аудіопродукції, дитячих видовищних заходах не допускається.
Порушення положень цієї статті може бути підставою для анулювання, у встановленому чинним законодавством порядку, ліцензії теле- чи радіокомпаній, а також організацій, що розповсюджують чи публічно демонструють кіно-, аудіо- та відеопродукцію з елементами насильства та жорстокості.

Розділ VIII
СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ ОБІГУ ПРОДУКЦІЇ СЕКСУАЛЬНОГО ТА ЕРОТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, ПОКАЗУ ВИДОВИЩНИХ ЗАХОДІВ ЕРОТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Стаття 24. Умови обігу продукції еротичного та сексуального характеру

Обіг продукції еротичного та сексуального характеру допускається лише у спеціально відведених місцях, визначених цим Законом, за умови недоступності її дітям і ненав’язування споживачам. Суб’єкт господарювання, що здійснює продаж відповідної продукції, зобов’язаний інформувати громадян про заборону відвідування спеціально відведених місць дітьми.
Обіг продукції сексуального характеру допускається також у спеціалізованих медичних закладах і установах, які мають ліцензію для здійснення медичної практики та надають медичну допомогу особам з сексуальними розладами.
Обіг продукції сексуального і еротичного характеру в житлових будинках, навчальних закладах, приміщеннях органів державної влади, закладах культури і мистецтва, в підземних переходах, на станціях метрополітену, вокзалах, на транспорті, у кіосках продажу періодичної преси і павільйонах, у місцях масового відпочинку, на вуличних лотках і ринках, а також у інших місцях масового або групового перебування людей забороняються.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть визначати, зважаючи на особливості місцевих умов, звичаї і традиції, додатково території та місця, в яких забороняється обіг продукції сексуального і еротичного характеру.
Продукція сексуального та еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови поміщення її у герметичну упаковку, спеціального маркування і повідомлення на упаковці „Продукція сексуального (еротичного) характеру, продаж дітям заборонено”.

Стаття 25. Умови обігу продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру

Обіг продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру дозволяється у спеціально відведених місцях.
Розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру поштою дозволяється лише в непрозорій герметичній упаковці, а її продаж – у герметичній упаковці.
Забороняється:
зображення статевих органів на обкладинці продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції;
демонстрація і (або) реклама продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру у вікнах, вітринах та інших місцях загального огляду;
розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру індивідуальними розповсюджувачами;
залучення дітей до виробництва та обігу продукції друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції еротичного характеру, а також розповсюдження серед них такої продукції.

Стаття 26. Порядок організації та проведення видовищних заходів еротичного характеру

Проведення видовищних заходів еротичного характеру фізичними та юридичними особами дозволяється лише в спеціально відведених місцях, визначених цим Законом.
Під час проведення видовищних заходів еротичного характеру забороняється демонстрація порнографії, пропаганда насильства чи жорстокості, а також здійснення сексуальних контактів.

Стаття 27. Порядок і умови демонстрування кіно-, відео- і аудіопродукції, телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру

Трансляція (ретрансляція) телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру спеціалізованим еротичним засобом масової інформації, надання послуг перегляду чи прослуховування такої продукції провайдерами програмної послуги, допусається лише у кодованому вигляді.
Ретрансляція телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру, правовласник (виробник) яких походить з країн-учасниць Європейського союзу або з країни, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, на території України здійснюється без обмежень у кодованому вигляді.
Надання доступу до програм еротичного змісту, правовласник (виробник) яких не походить з країн-учасниць Європейського союзу або з країни, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, здійснюється з дотримання вимог цього Закону.
Трансляція (ретрансляція) телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру та таких, що містять елементи еротики, не спеціалізованими засобами масової інформації, надання послуг перегляду чи прослуховування таких програм (передач) чи іншої аудіо- та відеопродукції еротичного характеру провайдерами програмної послуги, допускається з 24:00 до 4:00.
Перед трансляцією телевізійних та радіопрограм (передач) еротичного характеру обов’язково має бути зроблено звукове або текстове повідомлення про характер програми і заборону перегляду чи прослуховування її дітьми.
Час публічного показу, публічного сповіщення фільмів еротичного характеру, щодо яких встановлені певні обмеження глядацької аудиторії, визначається умовами їх демонстрування, встановленими відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.
Адміністрація організації, що публічно демонструє кіно-, аудіо- та відеопродукцію еротичного характеру, зобов’язана вказувати на афіші чи у програмі передач категорію прокату відповідної продукції.
Порушення положень цієї статті може бути підставою для анулювання у встановленому чинним законодавством порядку ліцензій телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, а також організацій, що розповсюджують кіно-, аудіо- та відеопродукцію еротичного характеру.

Стаття 28. Рекламна діяльність та її особливості при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру, організації показу видовищних заходів еротичного характеру

Реклама продукції сексуального та еротичного характеру, а також реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення еротичного характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації еротичного характеру та у спеціально відведених місцях, визначених цим Законом.
Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення еротичного характеру, забороняється.
Реклама продукції сексуального та еротичного характеру іноземною мовою повинна містити переклад згідно з чинним законодавством про мови.

Розділ ІX
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ (НАГЛЯД) У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 29. Державний контроль (нагляд) у сфері захисту суспільної моралі
Державний контроль за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, а також за обігом продукції сексуального та еротичного характеру, проведенням видовищних заходів еротичного характеру у межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і туризму України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна митна служба України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі здійснюють органи прокуратури.

Розділ Х
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ

Стаття 30. Відповідальність у сфері захисту суспільної моралі

Розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить нецензурні лайливі і брутальні слова, елементи еротики, насильства та жорстокості, проведення видовищних заходів еротичного характеру з порушенням вимог цього Закону, а також розповсюдження продукції та проведення видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі, тягне за собою цивільно-правову, дисциплінарну, фінансову, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Стаття 31. Оскарження дій, що порушують норми законодавства у сфері захисту суспільної моралі
Дії посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, засобів масової інформації, дії фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, що порушують норми цього Закону, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Розділ ХІ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 32. Міжнародне співробітництво у сфері захисту суспільної моралі

Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів та внутрішнього законодавства здійснює співробітництво у сфері захисту суспільної моралі з іноземними державами, міжнародними організаціями, які здійснюють заходи щодо захисту суспільної моралі.
Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України у сфері захисту суспільної моралі готуються, в межах компетенції, органами державної виконавчої влади та Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

Стаття 33. Міжнародні договори України у сфері захисту суспільної моралі

У разі, якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством у сфері захисту суспільної моралі, застосовуються правила міжнародних договорів.

Розділ ХІІ
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Закон України „Про захист суспільної моралі” набирає чинності з дня його опублікування.
До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) доповнити новою статтею 164-15 наступного змісту:
„Стаття 164-15. Порушення законодавства у сфері захисту суспільної моралі
Розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить нецензурні лайливі і брутальні слова, елементи еротики, насильства та жорстокості, проведення видовищних заходів еротичного характеру з порушенням вимог Закону України „Про захист суспільної моралі”; розповсюдження продукції, проведення видовищних заходів, що завдають шкоди суспільній моралі, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такої продукції, а також грошей, отриманих від її реалізації та проведення видовищних заходів.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією такої продукції, а також грошей, отриманих від її реалізації та проведення видовищних заходів.”.
2) у статті 221 цифри „164-5 – 164-14” замінити цифрами „164-5 – 164-15”.
3) у абзаці другому пункту першого частини першої статті 255 після цифр „164 – 164-11” доповнити цифрами „164-15”.
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26, ст. 131):
1)  доповнити статтею 301-1 у такій редакції:
„Стаття 301-1. Втягнення дітей у діяльність з виробництва і обігу продукції еротичного чи сексуального характеру, або продукції, що завдає шкоди суспільній моралі
1. Втягнення неповнолітніх дітей у діяльність з виробництва й обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, або продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру, або матеріалів, що завдають шкоди суспільній моралі, серед неповнолітніх дітей, –
караються штрафом від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією продукції еротичного чи сексуального характеру та засобів її виготовлення, переміщення, реклами, трансляції (ретрансляції), демонстрування та розповсюдження.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб або щодо малолітньої дитини, –
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією продукції еротичного чи сексуального характеру та засобів її виготовлення, переміщення, реклами, трансляції (ретрансляції), демонстрування та розповсюдження.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, –
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією продукції еротичного чи сексуального характеру та засобів її виготовлення, переміщення, реклами, трансляції (ретрансляції), демонстрування та розповсюдження.
2) доповнити статтею 301-2 такого змісту:
„Стаття 301-2. Втягнення дітей у діяльність з організації й (або) проведення видовищного заходу еротичного характеру, або видовищного заходу, що завдає шкоди суспільній моралі
1. Втягнення неповнолітніх дітей у діяльність з організації й (або) проведення видовищного заходу еротичного характеру, або видовищного заходу, що завдає шкоди суспільній моралі, а також проведення видовищного заходу еротичного характеру або видовищного заходу, що завдає шкоди суспільній моралі, у присутності дітей, –
караються штрафом від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб або щодо малолітньої дитини, –
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією засобів демонстрування.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, –
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією засобів демонстрування.”.
3. У Законі України „Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 39, ст. 181):
1) Абзац дванадцятий частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
„розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), у якій використовується інформація у текстовій, візуальній чи звуковій формах, що містить елементи чи позитивну оцінку насильства та жорстокості, цинізму, нецензурні лайливі та брутальні слова, демонстрацію актів вандалізму, тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, а також інформація, що принижує людську честь і гідність, розпалює національну, расову та релігійну ворожнечу, інша інформація, що здатна спричинити або спричиняє шкоду моральному та психологічному стану населення. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.”.
2) Доповнити статтею 25-2 такого змісту:
„Стаття 25-2. Реклама із використанням зображень еротичного характеру та реклама продукції сексуального чи еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру
Реклама, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру, реклама продукції сексуального чи еротичного характеру, видовищних заходів еротичного характеру, діяльності з виробництва та обігу такої продукції і показу видовищних заходів здійснюється із додержанням вимог Закону України „Про захист суспільної моралі”, інших законодавчих актів України у сфері захисту суспільної моралі”.
3) Частину першу статті 26 Закону України „Про рекламу” доповнити абзацом сьомим такого змісту:
„Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі – щодо дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі.”.
4. У Законі України „Про телебачення та радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 10, ст. 43):
1) Статтю 3 після слів „Про радіочастотний ресурс України” доповнити словами „Про захист суспільної моралі”.
2) Частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
„2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:
поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом;
необґрунтованого показу насильства;
трансляції програм або їх відеосюжетів, що завдають шкоди суспільній моралі, а також програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися;
поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;
здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність.”.
3) Частину другу статті 28 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:
„для телерадіоорганізацій державної та комунальної форми власності мінімальну частку аудіовізуального продукту, спрямованого на популяризацію етичних цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства, кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва.”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий, шостий вважати абзацами шостим, сьомим.
4) У частині п’ятій статті 28 після слів „насилля (фізичного чи психологічного)” доповнити словом „жорстокості”.
5) Абзац перший частини другої статті 62 викласти у такій редакції:
„2. Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному розвитку неповнолітніх і юнацтва, зокрема, таких, що містять нецензурні лайливі та брутальні слова, елементи насильства та жорстокості, демонстрацію тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.”.
5. У статті 39 Закону України „Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155, № 48 ст. 526):
1) У частині першій:
після пункту 4 доповнити новим пунктом 5 у такій редакції:
„5) при укладанні угод (договорів) про надання послуг, обов’язково попереджати споживачів послуг про заборону розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, а також про встановлені законодавством обмеження щодо обігу продукції еротичного характеру;”.
У зв’язку з цим пункти 5-18 вважати пунктами 6-19;
пункт 19 викласти у такій редакції:
„19) за наявності рішення суду на протязі доби забезпечувати технічними засобами видалення контенту, що завдає шкоди суспільній моралі, у тому числі дитячої порнографії, з національного сегменту мережі Інтернет, а за умов його розміщення поза межами України – надійне блокування доступу до нього з національного сегменту мережі Інтернет;”.
2) У абзаці першому частини другої цифри „10, 11, 12, 15, 17” замінити цифрами „11, 12, 13, 16, 18”.
6. У Законі України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 1, ст. 1):
1) У статті 3:
абзац третій частини першої викласти у такій редакції:
„розповсюдження матеріалів, що завдають шкоди суспільній моралі;”;
абзаци четвертий-шостий частини першої виключити;
після частини першої доповнити новою частиною другою у такій редакції:
„У продукції друкованих засобів масової інформації для дітей не допускається використання елементів насильства та жорстокості, демонстрація тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства.”.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
2) Частину третю статті 18 після слів „частини першої” доповнити словами „та другої”.
7. У Законі України „Про видавничу справу” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206) частину другу статті 28 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом п’ятим у такій редакції:
„виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію для дітей з використанням елементів насильства та жорстокості, демонстрацією тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, зображенням (описом) актів вандалізму, позитивним оцінюванням насильства;”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий, шостий вважати абзацами шостим, сьомим.
Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект „Про Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі”;
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства для його приведення у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, затверджене постановою Кабінету Міністрів України        № 1550 від 17.11.2004, діє до моменту набрання чинності Законом України „Про Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі”.

Голова Верховної Ради

України

__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________

Без коментарів